Екологічна ситуація в Харкові

       Харків — велике сучасне місто, один з найбільш розвинутих промислових центрів України. Місто займає площу 306,0 км², чисельність населення становить 1,46 млн. чол., а райони Харкова відповідають за кількістю жителів невеликим містам (від 100 до 300 тис. чол.). У галузевій структурі промислового комплексу провідна роль належить машинобудуванню та металообробці, електроенергетичній, паливній, харчовій та медичній промисловості, добре розвинуті деревообробна, поліграфічна та хімічна галузі, місто має розвинену будівельну базу.

      Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримує наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища. За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харків посідає 15-17 місце в Україні.

Метаморфоз земноводних

        Земноводні були першими тваринами на Землі, які покинули водне середовище і поселилися на суші. Вони й досі зберігають звички своїх предків, які колись жили у воді.

Особливості розмноження земноводних

Типовими представниками земноводних, або амфібій, є жаби і саламандри. Майже у всіх жаб запліднення є зовнішнім. Земноводні зазвичай відкладають яйця у воді, і їхні личинки (їх називають пуголовками) виходять на сушу тільки на пізній стадії свого розвитку. Велика кількість інших видів земноводних розмножується дещо іншим способом. Наприклад,   личинки   мешканців  гірських   річок   не   можуть   розвиватися у водоймищах  зі  швидкою  течією,  тому в  їх метаморфозі личинкова стадія просто відсутня. У більшості  тритонів і саламандр запліднення внутрішнє. Саламандри відкладають  яйця  на  суші, інші, наприклад,  чорні саламандри,  виношують зародки у тілі і народжують мініатюрні копії дорослих тварин. Такий спосіб розмноження називають  вівіпарією,  або  живонародженням.    Живородящі    жаби   також   народжують   повністю   розвинених дитинчат.   Земноводні   відзначаються   великою   плодючістю,  але   лише   невеликий відсоток їхнього потомства досягає повного розвитку.

Буферні системи крові

         У крові людини існують спеціальні системи, які сприяють підтримці сталості рН крові, – буферні системи. Вважають, що, завдяки існуванню саме буферних систем, рН крові – це найбільш стабільна константа внутрішнього середовища. У нормі відхилення від середнього значення 7,4 становить не більше ніж 0,04.

Як правило, буферна система – це суміш сполук, які відіграють роль донора і акцептора протонів. Вивільнення та поглинання протонів із середовища сприяє стабілізації нормальних значень рН рідин організму (крові і тканин) в разі надходження кислот або лугів. Буферний розчин містить слабку кислоту та її сіль, яка утворена сильною основою (спряжена кислотно-основна пара). Така суміш має певну та відносно сталу концентрацію іонів водню, яка залежить від співвідношення кислоти та солі й іонної сили суміші.

Елементи-топоніми

Європій

 Елемент був виділений в 1886 році з суміші рідкоземельних елементів французьким хіміком Е.А. Демарсе. Його існування було підтверджено спектральним аналізом лише через 15 років, тоді Демарсе і дав новому елементу назву Європий.

Америцій

   Отримано штучно в 1944 році в металургійної лабораторії Чиказького університету Гленном Сиборгом зі співробітниками. Зовнішня електронна оболонка нового елемента (5f) виявилася аналогічною Європию (4f). Тому елемент назвали на честь Америки, як Європий – на честь Європи.

Берклій

   Отримано штучно в 1949 році групою Сиборга в Каліфорнійському університеті в Берклі. Раніше цей елемент у нас називали "Беркел".

Каліфорній

   Отримано штучно в 1950 році  тією    ж групою. Як писали автори, цією назвою вони х отіли вказати, що відкрити новий елемент їм було так   само  важко, як   століття тому піонерам Америки  досягти Каліфорнії.

Звідки ім’я твоє. Назви хімічних елементів

    У хімічних текстах можна зустріти безліч термінів, зрозумілих лише вузьким фахівцям. Але є слова, які відомі кожній грамотній людині: назви елементів, багатьох речовин і методів їх обробки. Деякі з цих назв придумані недавно, інші мають тисячолітню історію.

                                                 Елемент

    Це латинське слово (elementum) використовували ще античні автори (Цицерон, Овідій, Горацій), причому майже в тому ж сенсі, що і зараз - як частина чогось (мови, освіти і т.п.).

У стародавньму вислові йшлося: "Як слова складаються з букв, так і тіла - з елементів". Звідси - одне з можливих походжень цього слова - за назвою ряду приголосних латинських букв l, m, n, t ( "el" - "em" - "en" - "turn"). Аналогічно було утворено і слово "азот" (не хімічний елемент, а алхімічна "первинна матерія"): від перших (співпадаючих) букв трьох стародавніх алфавітів: латинської "а", грецької "альфа" і давньоєврейської "Алеф" і останніх букв тих же алфавітів: відповідно "зет", "омега" і "тав".