Мімікрія
(наслідування, маскування) — властивість деяких організмів імітувати
зовнішній вигляд або інші ознаки інших непов'язаних організмів або неживих
об'єктів. Термін був вперше введений в зоології Генрі Бейтсом для позначення
випадків надзвичайної зовнішньої схожості між різними видами тварин («моделі»
та «отримувача сигналу») різних родів або родин.
·
Дві
форми мімікрії у тварин відкрили англійський ентомолог Г. Бейтс та німецький
зоолог Ф. Мюллер. Мімікрія ефективна під час захисту від хижаків лише тоді,
коли вид, що наслідує (імітатор), та вид якого наслідують (модель), мешкають на
одній території, причому чисельність імітатора істотно нижча, ніж моделі
(інакше у хижака не виробиться умовного рефлексу на певний подразник,
пов'язаний з неїстівністю жертви). У разі бейтсівської мімікрії гірше
захищений вид наслідує забарвлення або форму добре захищеного. Наприклад, деякі
тропічні метелики-білани подібні до неїстівних для птахів метеликів інших
родин.
·
Суть мюллерівської мімікрії полягає в тому, що кілька захищених видів нагадують один одного за забарвленням і формою, утворюючи так зване «кільце»; їхні вороги, виробивши рефлекс відрази до одного з видів «кільця», не чіпають також і інших. Такі кільця
утворюють, наприклад, отруйні комахи, що мають попереджувальне червоне з
чорними плямами (сонечка, клоп-солдатик) або жовто-чорне (різні види ос, деякі павуки)
забарвлення.
Немає коментарів:
Дописати коментар