Екологічна ситуація в Харкові

       Харків — велике сучасне місто, один з найбільш розвинутих промислових центрів України. Місто займає площу 306,0 км², чисельність населення становить 1,46 млн. чол., а райони Харкова відповідають за кількістю жителів невеликим містам (від 100 до 300 тис. чол.). У галузевій структурі промислового комплексу провідна роль належить машинобудуванню та металообробці, електроенергетичній, паливній, харчовій та медичній промисловості, добре розвинуті деревообробна, поліграфічна та хімічна галузі, місто має розвинену будівельну базу.

      Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримує наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища. За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харків посідає 15-17 місце в Україні.

Метаморфоз земноводних

        Земноводні були першими тваринами на Землі, які покинули водне середовище і поселилися на суші. Вони й досі зберігають звички своїх предків, які колись жили у воді.

Особливості розмноження земноводних

Типовими представниками земноводних, або амфібій, є жаби і саламандри. Майже у всіх жаб запліднення є зовнішнім. Земноводні зазвичай відкладають яйця у воді, і їхні личинки (їх називають пуголовками) виходять на сушу тільки на пізній стадії свого розвитку. Велика кількість інших видів земноводних розмножується дещо іншим способом. Наприклад,   личинки   мешканців  гірських   річок   не   можуть   розвиватися у водоймищах  зі  швидкою  течією,  тому в  їх метаморфозі личинкова стадія просто відсутня. У більшості  тритонів і саламандр запліднення внутрішнє. Саламандри відкладають  яйця  на  суші, інші, наприклад,  чорні саламандри,  виношують зародки у тілі і народжують мініатюрні копії дорослих тварин. Такий спосіб розмноження називають  вівіпарією,  або  живонародженням.    Живородящі    жаби   також   народжують   повністю   розвинених дитинчат.   Земноводні   відзначаються   великою   плодючістю,  але   лише   невеликий відсоток їхнього потомства досягає повного розвитку.

Буферні системи крові

         У крові людини існують спеціальні системи, які сприяють підтримці сталості рН крові, – буферні системи. Вважають, що, завдяки існуванню саме буферних систем, рН крові – це найбільш стабільна константа внутрішнього середовища. У нормі відхилення від середнього значення 7,4 становить не більше ніж 0,04.

Як правило, буферна система – це суміш сполук, які відіграють роль донора і акцептора протонів. Вивільнення та поглинання протонів із середовища сприяє стабілізації нормальних значень рН рідин організму (крові і тканин) в разі надходження кислот або лугів. Буферний розчин містить слабку кислоту та її сіль, яка утворена сильною основою (спряжена кислотно-основна пара). Така суміш має певну та відносно сталу концентрацію іонів водню, яка залежить від співвідношення кислоти та солі й іонної сили суміші.