ЛЕГЕНІ ПЛАНЕТИ. ЯСЕН

     Ясен звичайний — високе, до п’ятдесяти метрів заввишки, струнке дерево. Крона високо піднята, ажурна, стовбури конічної форми з ясно-сірою гладенькою корою. Листки складні, непарноперисті, з 9–13 довгастими загостреними листочками, що сидять на гілках навпроти один одного рідкими парами.

      Ясен навіть у похилому віці зберігає стрункість та красу, хіба що кора його вкривається дрібними зморшками-тріщинками. Незважаючи на те що ясен набуває розквіту в 30–40 років, коли дає найбільший приріст, деякі дерева переступили цю вікову межу. У селищі Луків, що на Волині, є гай, де понад 100 ясенів мають вік 200 років, а багатьом деревам согдіанського ясена, які ростуть у Казахстані вздовж річки Чарни, навіть по 300 років.

      Усі вони оголошені пам’яткою природи та перебувають під державною охороною. У місті Луцьку росте величезний ясен на три обхвати. Навколо нього — огорожа, на табличці напис: «Пам’ятник природи. Ясен звичайний, вік — 200 років. Улюблене дерево Лесі Українки. Охороняється законом». Народні чутки стверджують, що любила під ним сидіти за юних літ Леся, та й потім нерідко провідувала «своє дерево».

     Ясен — одна з головних порід для полезахисних насаджень, особливо на зволожених

і низовинних землях. Могутнє густе коріння його зміцнює та захищає ґрунт. Тому й знайшов він собі місце серед дерев, які висаджують на териконах для їх озеленення. Піонером деревної рослинності став ясен і в Північному Прикаспії, коли люди освоювали напівпустелі.

Джерела:

1. Соколенко Є. М. Сквери й парки — легені планети. Матеріали до конкурсу // Журнал «Біологія». –  № 22-24 (358-360). –2012.